В Европе засуха. И что же-
В предверии большой беды
Народ воды добыть не может-
Обычной питьевой воды.
Над ними солнышко смеётся
Горят столетние леса.
Добыть воды не удаётся.
Такие в мире чудеса.
Век двадцать первый на планете,
Людей ничем не удивить.
Но человеки словно дети,
Воды не знают где добыть.
Цифровизация шагает,
Но путь,похоже-только вниз.
От жажды злой изнемогая
Весь обезвожен организм.
И что ему наук прорывы,
Когда недолго до беды.
Цивилизация красива,
Но вянет быстро без воды.
Природа нас как надо учит,
Чтобы гордыни сбавить вал.
И всю Европу жажда мучит
И миг прозрения настал.
Теперь мы знаем,кто мы,что мы
На фоне яростной беды.
Не люди,а всего лишь гномы
Что сохнут быстро без воды.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
